обріз

обріз
I -у, ч.
1) Місце, по якому обрізується або обрізано що-небудь.
2) буд. Виступ стіни по горизонталі.
3) Обрізаний край; крайка, ребро (книжки, картону і т. ін.). Обріз фотографії.
••

В обрі́з — ледве вистачає.


II -а, ч.
Гвинтівка з укороченим стволом і прикладом; утинок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "обріз" в других словарях:

  • обр — обр, а; р. мн. ов …   Русское словесное ударение

  • ОБР — облигация Банка России РФ, фин. Источник: http://www.vedomosti.ru/newspaper/article.shtml?2004/08/13/79600 ОБР Общество биотехнологов России с 2003 общероссийская общественная организация http://www.biorosinfo.ru/​ биол., организация, РФ,… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • обр. — обр. образование образование и наука Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. обр. образца образец Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • обрѣзаѥмъ — (2*) прич. страд. наст. к обрѣзати 2 во 2 знач.: бѣжа iс(с)ъ въ егупе(т). обраща˫асѧ изъ егупта обрѣзае(м). кр(с)тимъ. послушьствуе(м) свыше. (περιτεμνόμενος) ГБ XIV, 86а; и пакы всходѧ ѿ егупта [Христос]... обрѣзаѥ(м) кр҃щае(м). Там же, 86в …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • обрёл — ОБРЁЛ, обрёлся, обрела, обрелась. прош. вр. от обрести, обрестись. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • обріз — 1 іменник чоловічого роду укорочена гвинтівка обріз 2 іменник чоловічого роду ребро, край …   Орфографічний словник української мови

  • обрік — 1 іменник чоловічого роду корм для коней розм. обрік 2 іменник чоловічого роду клятва рідко …   Орфографічний словник української мови

  • обр — сущ., кол во синонимов: 1 • вымышленное существо (334) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • обрѧдъ — ОБРѦД|Ъ (1*), А с. Договор: Ѡлгови ѡбѣщавшюсѧ ити к брату своему Дв҃дви Смолиньску. и прити з брато(м) свои(м) Кыеву. и ѡбрѧдъ положити. и не всхотѣ сего Ѡлегъ створити. ЛЛ 1377, 85 об. (1096); то же ЛИ ок. 1425, 86 об. (1096) …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • обр — см. Обры …   Энциклопедический словарь

  • обрёк — [обречь] …   Словарь употребления буквы Ё


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»